|
Виховна робота була і залишається важливим компонентом навчально-виховного процесу в університеті. Її стан не раз розглядався на засіданнях вченої ради та ректорату, де приймалися важливі та потрібні рішення, завдяки чому склалася цілісна система виховання, що передбачає досить різноманітний набір виховних заходів. Враховуючи набутий практичний та теоретичний досвід, в останні два роки розроблено нову “Концепцію виховної роботи у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка”.
Планування та організацію виховного процесу в університеті здійснюють вчена рада, ректор, проректор з виховної роботи, рада з виховної роботи, центр соціально-психологічної служби, деканати, кафедри, директор студклубу, директор спортклубу, наставники академічних груп та органи студентськогого самоврядування.
Вихідними положеннями планування виховного процесу є принципи національного виховання студентської молоді, які й визначають вимоги до змісту, організації і методів виховання. Його мета і завдання виходять із загально-педагогічних та психологічних принципів.
Для досягнення більшої ефективності виховного процесу підрозділи університету дотримуються принципів науковості, гуманізації, демократизації, пріоритету проблемно-розвивальної освіти і творчої діяльності, єдності освіти і виховання.
Враховується й те, що світоглядні знання переходять у погляди та переконання лише тоді, коли засвоєння їх відбувається в цікавій та емоційній формі. Тому перевага надається тим формам і методам роботи зі студентами, які викликають в них посилену зацікавленість.
З метою активізації виховної роботи, пошуків та впровадження нових та ефективних її форм, координації у проведенні різноманітних виховних заходів утворена рада з виховної роботи. До неї увійшли проректор з виховної роботи, заступники деканів з виховної роботи, завідуючі кафедрами педагогіки, психології та фізичного виховання, найдосвідченіші педагоги-наставники, директор студклубу, директор спортклубу, голова студентського профкому та ін.
Рада у своїй діяльності бере до уваги думки, пропозиції та побажання викладачів і студентів, акумулює найкращий досвід роботи заступників деканів з виховної роботи та педагогів-наставників академічних груп, впроваджує та координує введення в практику нових форм виховної роботи з студентами, налагоджує і підтримує контакти з іншими навчальними закладами, творчими колективами та організаціями.
Координує роботу ради проректор з виховної роботи. Він же формує річний комплексний план виховної та соціально-психологічної роботи, який затверджується на серпневому засіданні вченої ради університету. План має шість розділів: національно-патріотичне виховання; морально-правове виховання, естетичне виховання та культурно-масова робота, сімейно-родинне виховання, спортивно-оздоровча робота, профорієнтаційна робота. Окремо обумовлюються організаційні заходи щодо роботи кафедр, заступників деканів з виховної роботи та кураторів, роботи з батьками та за місцем проживання студентів, а також роботи з органами студентського самоврядування.
Проректор з виховної роботи щорічно звітує перед вченою радою про стан того чи іншого напрямку виховного процесу в університеті.
Для успішного розв’язання проблем виховання, сьогодення вимагає принципово нових підходів до планування та організації виховної роботи, у навчальному закладі підвищено статус заступника декана з виховної роботи. На цю посаду обираються найбільш активні й талановиті педагоги, що користуються відповідним авторитетом не тільки серед науково-педагогічного складу, а й серед студентства. За рішенням вченої ради вони отримують 25 % надбавки до окладу.
Заступники деканів з виховної роботи планують, організовують і проводять позаудиторну роботу серед студентів, організовують діяльність наставників академічних груп, органів самоврядування та інших об’єктів виховання, звітують про проведену роботу на факультеті. Вони планують та організовують виховний процес відповідно до “Положення про заступника декана з виховної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка”.
В плануванні та організації виховної роботи, визначенні її змісту, форм і методів, сучасних підходів до реалізації її певних напрямків чільне місце займають кафедри. Всі кафедри планують виховні заходи серед студентів, передбачають у навчальних планах виховні функції в усіх формах навчальних занять – аудиторну та позааудиторну виховну роботу. Вони визначають мету і завдання виховної роботи, організаційні принципи та основні напрямки, керуючись концептуальними засадами національної освіти, іншими нормативними документами і актами з актуальних проблем виховання студентської молоді, враховуючи специфіку університету, професійну спрямованість, запити і потреби студентів.
Особливе місце у процесі планування та організації національного виховання належить кафедрам історії України, етнології, української мови та літератури.
Незмінно головним учасником у виховному процесі залишається особистість викладача, педагога-наставника академічної групи. Він з перших днів допомагає студентам сформувати колектив академгрупи проводить як індивідуальну, так і групову організаційно-виховну та культурно-освітню роботу, встановлює зв’язок з батьками студентів, з’ясовує особистостні проблеми студентів, надає їм першу комунікативну допомогу, здійснює педагогічний контроль за навчальним процесом, дотриманням студентами моральних та етичних норм поведінки в навчальних корпусах та гуртожитках, “Правил внутрішнього розпорядку університету” тощо.
Педагог-наставник планує організаційно-виховну роботу в групі відповідно до “Положення про наставника (консультанта-наставника) студентської групи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка”.
З самого початку запровадження інституту кураторства вченою радою університету було прийнято рішення призначати наставників академгруп з числа найбільш досвідчених викладачів-професіоналів. Проте, як показав досвід, спільну мову зі студентством швидше знаходять молоді талановиті педагоги. Вони краще розуміють внутрішній світ та потреби студента, скоріше вникають в молодіжні проблеми, більше часу відводять на спілкування з молоддю.
Активізувалася спортивно-масова робота за місцем проживання студентів. Так, у гуртожитку № 1 обладано сучасний фітнес-зал, у гуртожитку № 3 створено клуб любителів шахів та обладнується спортзал для занять з атлетизму, у гуртожитку № 5 функціонує секція аеробіки та шейпінгу. У гуртожитку № 4 обладнано кімнату для заняття настільним тенісом. Відроджуються змагання між гуртожитками з різноманітних видів спорту.
Цілком виправдало себе створення в університеті центру соціально-психологічної служби, що вже діє сьогодні і допомагає студентам та й викладачам подолати складні психологічні ситуації, сприяє налагодженню морального клімату в колективі. В останні роки центр значно розширив коло своєї діяльності, розроблено модель очікування стану об’єктів виховання. Працівниками центру періодично заміряються результати виховної роботи; аналізуються правова поведінка, характер, густота і наслідки правопорушень, стосунки в академічних групах, моральні, соціальні, фахові орієнтації студентів.
Зазначені підходи дали можливість отримати достовірні дані про стан вихованості студентства та організації виховної роботи. На підставі зібраних даних робляться висновки щодо необхідності корегуючого втручання в виховний процес, окреслюються його фронтові ділянки, оптимальний рівень та засоби. Це, у свою чергу, забезпечує необхідний рівень управління виховним процесом.
|